сел. Асланове. Асланівський ясла-садок №4








Річний звіт про діяльність

Розділ І . ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

 

1.   Організаційно-правові засади діяльності ДНЗ

 

Комунальний   заклад  Асланівський ясла - садок має у складі групи загального розвитку для дітей віком від 2 років до шести (семи) років, де забезпечується розвиток, виховання та навчання дітей відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та оздоровчої групи для часто хворіючих дітей, в якій забезпечується дошкільна освіта та профілактична робота по зміцненню   здоров’я дітей.

 

Організаційно-правова форма – комунальний заклад.

 

         Дошкільний заклад є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, ідентифікаційний номер, може мати реєстраційний рахунок та спеціальний реєстраційний рахунок.

 

Засновником дошкільного закладу  є   Нікольська района рада, місце знаходження – с. Асланове, 23). Нікольської районої  ,є головним розпорядником коштів та має право на оперативне управління дошкільним закладом.  Засновник здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матері­алами, організовує капітальний ремонт приміщень, їх госпо­дарське обслуговування, харчування та медичне обслугову­вання дітей.

 

Дошкільний заклад в своїй діяльності керується:

 

·                     Конституцією України.

·                     Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту».

·                    Законом України «Про охорону дитинства».

·                     Конвенцією про права дитини.

·                     Законом України «Про фізичну культуру і спорт»;

·                     Законом України «Про засади державної мовної політики»;

·                     Базовим компонентом дошкільної освіти;

·                     Положенням про дошкільний навчальний заклад (далі – Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року №305

·                     Іншими нормативно-правовими актами, наказами та рекомендаціями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я

·                     Статутом дошкільного навчального закладу.

 

         Головною метою діяльності дошкільного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді та оздоровлен­ні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку та адаптації дитини в соціумі.

         Діяльність дошкільного закладу направлена на реалі­зацію основних завдань дошкільної освіти:

·                    створення належні умови для реалізації дитиною свого природного потенціалу (фізичного, психічного, соціального);

·                     формування механізму саморозвитку дошкільника (реалістичну самооцінку, самоконтроль та саморегуляцію поведінки, совість як внутрішню етичну  інстанцію, децентрацію як подолання егоїзму, елементарний світогляд, індивідуальний досвід, найпростіші форми життєвої перспективи); розширення свідомості дитини, сприяння її свідомому існуванню;

·                    розвиток базових якостей особистості;

·                    навчання дошкільника жити у злагоді з довкіллям та із самими собою, адекватно реагувати на події, оптимістично ставитися до життя, довіряти людському оточенню, відчувати себе захищеним ним, орієнтуватися в ньому;

·                    підтримання дитячої субкультури, збагачення дитячих видів діяльності, сприяння вільному і конструктивному розгортанню дошкільниками свого особистісного буття;

·                    виховання у дітей патріотичних почуттів та любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

·                    оволодіння дітьми навичками практичного життя, вироблення гнучкості поведінки, виховання адекватного ставлення до дійсності;

·                    врахування особистого досвіду дошкільника, історію його життя, вікові та індивідуальні особливості;

·                    забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку дошкільника, формування у нього ціннісного ставлення до Природи, Культури, Людей, Самого себе.

·                    формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття

нею соціального досвіду;

·                   виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти;

·                   здійснення соціально-педагогічного патронату сім'ї;

·                   забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту.

 

          Дошкільний заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України, Положенням та Статутом.

 

Дошкільний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством та державою за:

 

-                     реалізацію головних завдань дошкільної освіти, визначених Законом України "Про дошкільну освіту";

 

-                     забезпечення рівня дошкільної освіти в межах державних вимог щодо її змісту, рівня і обсягу;

 

-                     дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази;

 

-                     дотримання умов, що визначаються за результатами атестації;

 

-                     безпечні умови освітньої діяльності.

 

Взаємовідносини між дошкільним закладом, юридичними і фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними.

 

Дошкільний заклад здійснює соціально-педагогічну просвіту сім’ї з метою забезпечення умов для здобуття дошкільної освіти дітьми дошкільного віку, які не відвідують дошкільних закладів, та надає консультаційну допомогу таким сім’ям.

 

Організаційно-правові засади в роботі ДНЗ дотримано, нормативно-правове забезпечення діяльності дошкільного закладу на високому рівні.

 

1.2.  Формування дитячого контингенту.

 

В  дошкільному навчальному закладі функціонує 2 вікові групи. Групи комплектуються за віковими ознаками , відповідно до нормативів наповнюваності, санітарно-гігієнічних норм і правил утримання дітей в дошкільному закладі.

Загальна кількість вихованців за мережею на 2016 – 2017 н.р. становить – 40 дітей:

Прийом дітей до дошкільного закладу здійснюється завідувачем протягом календарного року на підставі заяви батьків, або осіб, які їх замінюють; свідоцтва про народження дитини; медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний заклад; медичної довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення.

 

 

Аналіз фактичного охоплення дітей

 

 

Аналіз комплектування груп за нормативами та середні показники фактичного комплектування за останні три роки вказує на повну наповнюваність  груп, але середньорічне відвідування вихованців дошкільного закладу не виходить за межі граничної наповнюваності .

Така ситуація обумовлена кількістю дітей у селі , підвищеним попитом батьків щодо отримання дошкільної освіти дітьми в умовах дошкільного закладу.

 

З метою прогнозування дитячого контингенту, забезпечення рівних прав для здобуття дошкільної освіти дітьми у відповідності до вимог інструктивно – методичних листів Міністерства освіти і науки України «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади» від 04.10.2007р. № 1/9 – 583, «Про організацію обліку дітей дошкільного віку» від 07.05.2007р. № 1/9 – 263, робоча група здійснює облік дітей, які не відвідують дошкільний заклад . Члени групи складають списки дітей віком від 0 до 6 (7) років, визначають форму здобуття дошкільної освіти. Особливу увагу приділяємо дітям 5 – ти річного віку. За результатами опрацювання списків створюється банк даних про дітей від народження до 6 (7) років на електронних та паперових носіях.

 

 

Щорічно колектив розробляє заходи по роботі з дітьми, які не відвідують ДНЗ; аналізує результативність роботи за рік; визначає ефективність роботи; інформує батьків про можливі форми здобуття дітьми дошкільної освіти; надає рекомендації щодо відвідування груп, занять та заходів в ДНЗ.

 

В дошкільному закладі створено умови щодо соціального захисту дітей . З 2014 року до соціально незахищених сімей віднесено сім’ї вимушених переселенців із зони АТО, Криму та сім’ї учасників АТО. Діти із незахищених категорій сімей отримують психолого-педагогічну допомогу у вигляді:

 

- Надання індивідуальної допомоги сім’ям в ліквідації конфліктних і критичних ситуацій в соціальній взаємодії особистості, ціннісному становленні життєвих відносин.

 

- Підтримки самої дитини і її найближчого мікросередовища.

 

- Залучення дітей до участі в благодійних акціях.

 

- Посильна гуманітарна допомога.

 

- Громадський захист прав кожної дитини на гідне життя в суспільстві.

 

- Турбота про збереження фізичного та психічного здоров'я в даному мікросередовищі.

 

Виходячи із змістовного аналізу, вважаємо роботу з формування дитячого контингенту організованою на високому рівні.

 

2.   Кадрове забезпечення

 

                        2.1 Укомплектованість  ДНЗ  педагогічними  кадрами (відповідно  до штатного розпису).

 

Прийом працівників на роботу здійснюється в порядку, визначеному КЗпП України, Законом України «Про дошкільну освіту», Положенням про дошкільний навчальний заклад, Статутом дошкільного закладу, Правилами внутрішнього трудового розпорядку.  Колективним договором ДНЗ .

 

Відповідно до вимог законодавства на кожного працівника оформлено особову справу. При прийомі та звільненні працівників, зміні назви посади,

переведенні на іншу посаду, нагородженні, за наслідками атестації вносяться записи в трудові книжки працівників.

 

Добір та розстановка педагогічних кадрів здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей, стажу роботи, творчих здібностей, рівня кваліфікації та психологічної сумісності.

 

Всі працівники мають посадові інструкції, які розробляються керівником ДНЗ відповідно до Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально – виховних закладів України, затверджених наказом МОНУ від 20.12.1993 № 455 та листа МОН України від 15.05.1995р. № 1/9 – 169 «Про впровадження форм посадових інструкцій» та на підставі затвердженого штатного розпису відповідно до «ДК 003-95» Державний класифікатор України «Класифікатор професій».

Дошкільний навчальний заклад повністю укомплектований педагогічними кадрами. Станом на 01.09.17 загальна кількість педагогічних працівників складає 4 осіби.

 

Тож, укомплектованість ДНЗ педагогічними кадрами (відповідно до штатного розкладу складає 100 %)

 

 

2.2. Укомплектованість ДНЗ працівниками.

 

Загальна кількість працівників ДНЗ - 14 осіб.

 

 

2.3. Плинність педагогічних кадрів (за період 2016-2017 роки).

 

Адміністрацією ДНЗ систематично проводиться аналіз плинності педагогічних кадрів .

З метою запобігання високих показників плинності кадрів, ініціативною групою у взаємодії з профспілковим комітетом дошкільного закладу, розроблено комплекс стимулюючих заходів, серед яких:

 

-   доплати до посадових обов’язків (за колективним договором);

-   додаткові оплачувані відпустки;

-     надання путівок на санаторно-курортне лікування.

-   премії, почесні грамоти, подяки за сумлінну працю та досягнуті успіхи;

-   створення сприятливої, доброзичливої атмосфери, позитивного мікроклімату.

 

2.4. Якісний склад педагогічних працівників дошкільного навчального закладу, аналіз освітнього рівня, кваліфікації, стажу педагогічної діяльності, вікових категорій.

 

Адміністрацією ДНЗ достатньо уваги приділяється підбору кадрів та підвищенню фахової майстерності, професійного росту кожного педагога. Робота методичної служби дошкільного закладу спрямована на формування професійної компетенції, збагачення досвіду, розширення інтересів, підвищення комп’ютерної грамотності, задоволення духовних і професійних потреб фахівців. В ДНЗ працює досвідчений, висококваліфікований педагогічний колектив .

Аналіз освітнього та кваліфікаційного рівня педагогічного составу ДНЗ дає змогу зробити висновок про високий освітній рівень педагогів: перспективою розвитку є необхідність підвищувати кваліфікаційний рівень педагогів ДНЗ.

Динаміку росту професійної майстерності, професійної кваліфікації плануємо стимулювати через самоосвіту педагогів, курсову перепідготовку, виявлення та узагальнення перспективного досвіду, проектну діяльність, моральне й матеріальне заохочення, атестацію педагогів.

 

2.5 Атестація педагогічних працівників, медперсоналу.

 

Атестація педагогічних працівників, медперсоналу в дошкільному закладі проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» (ст. 54), Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 32, 34), Типовим положенням про атестацію, зі змінами (від 20.12.2011р №1473, від 08.08.2013р.  Атестація підпорядковується перспективному плану на п’ять років і проводиться в зазначені Положенням терміни, які додержуються на 100%.

 

Всі педагоги, що підлягають атестації, отримують Пам’ятки, знайомляться з нормативно-правовою базою щодо атестації.

З питань проведення атестації в дошкільному закладі ведеться необхідна документація:

 

-                     Список педпрацівників, які атестуються у навчальному році, особисті заяви працівників;

-                     План та графік засідань атестаційної комісії;

-                     План заходів щодо проведення атестації;

-                     Графік співбесід з працівниками, які підлягають атестації;

-                     Накази «Про створення атестаційної комісії та атестацію педагогічних працівників у в навчальному році», «Про атестацію, присвоєння, підтвердження кваліфікаційних категорій в навчальному році», «Про підсумки атестації в навчальному році»;

-                     Перспективний план проходження атестації та курсів підвищення кваліфікації;

-                     Протоколи засідань атестаційної комісії дошкільного закладу;

-                     Клопотання до атестаційної комісії другого рівня про присвоєння/підвердження вищої категорії та педагогічних звань;

-                      методичні розробки, конспекти освітньо-виховних заходів вихователів;

-                     Атестаційні листи, характеристики;

-                     Матеріали внутрішнього контролю (картки контролю, довідки);

-                     Цифрові показники, аналітичні звіти за підсумками атестації.

 

 

Методичний супровід атестації педагогічних працівників дає можливість вивчити і оцінити діяльність педагогів і забезпечує визначення адміністрацією ДНЗ рівня професіоналізму та результативності навчально-виховної роботи; визначення рейтингу вихователя серед педагогів ДНЗ, району; оцінювання його педагогічної діяльності колегами ДНЗ; вивчення думки батьків, вихованців про вихователя.

 

Педагоги, що проходять атестацію, презентують систему роботи, досвіди роботи, проекти на педагогічних радах, педагогічних годинах, надають консультації з досвіду роботи. Відкриті покази, заняття відвідують педагоги, члени атестаційної комісії першого та другого рівнів. Педагоги, що атестуються представляють свої розробки, проекти, творчі звіти, атестаційні матеріали, фото, відеоматеріали, презентації що розкривають їх систему роботи та результати самоосвіти. Всі працівники проходять атестацію вчасно, згідно з перспективним планом проходження атестації.

Виходячи з аналізу атестації педагогічних та медичних працівників, вважаємо, що стан роботи з атестації працівників в ДНЗ на достатньому  рівні.

 

2.6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників в 2016-2017 роках.

 

Підвищенню рівня кваліфікації педагогів в дошкільному закладі приділяється достатня увага. Форми роботи щодо підвищення рівня кваліфікації: самоосвіта, індивідуальні та групові консультації, участь у семінарах, практикумах, методичних об’єднання, конкурсах, смотрах, освітньо-виховних проектах, акціях, тощо.

 

Педагоги дошкільного закладу згідно з перспективним планом вчасно проходять курсову перепідготовку.

 

 

2.7. Ефективність використання педагогічними працівниками технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі.

Аналіз показників використання педагогічними працівниками технічних засобів навчання дає змогу зробити висновок про достатній рівень забезпеченості ДНЗ технічними засобами навчання .

Працівники дошкільного закладу систематично підвищують свою кваліфікацію та рівень вмінь, навичок роботи з комп'ютером. Підвищенню рівня комп’ютерної грамотності, інформаційної компетентності сприяють самоосвіта, індивідуальне консультування, ефективно організована робота творчої групи ДНЗ. Результати підвищення комп’ютерної грамотності педагогів покращують ефективність навчально-виховного процесу, позитивно впливають на якість освіти. Так педагогами створено картотеки, каталоги ігор, вправ; володіння комп’ютером допомагає при створенні наочності до різних форм навчально-виховної діяльності; фото, відео презентацій щодо різних методичних заходів, семінарів, днів відчинених дверей; оформлення результатів освітньо-виховної проектної діяльності.

 

2.8. Заохочення працівників

 

Адміністрація, профспілковий комітет дошкільного закладу велику увагу приділяють зацікавленості працівників у виявленні та реалізації резервів і можливостей підвищення результатів індивідуальної та колективної праці. Аналізуючи внесок кожного працівника у спільну діяльність ДНЗ, кваліфікаційно-професійний досвід, складність виконуваних ними робіт та функцій, рівня відповідальності та творчої активності у закладі існує система морального та матеріального заохочення працівників:

·                     Преміювання працівників.

·                     Встановлення надбавок відповідно до законодавства.

·                     Надання матеріальної допомоги працівникам у скрутних життєвих ситуаціях для вирішення соціально-побутових питань, на оздоровлення.

·                     Нагородження грамотами, подяками як місцевого значення так і центральних органів управління освітою.

·                     Присвоєння педагогічних звань «Вихователь-методист», «старший вихователь».

2.9 Організація роботи з молодими спеціалістами

Виходячи з кількісного та якісного складу педагогічного колективу ДНЗ  можна зробити висновок про те, що педагогічний колектив зрілий, за віковою категорією та стажем роботи - досвідчений, вакансії відсутні.  В педагогічному колективі створені всі умови для професійного росту педагогів, підвищення кваліфікаційної категорії. Адміністрацією розроблено алгоритм входження в професію педагога-початківця, який сприяє підвищенню професійної майстерності. Організація роботи з молодими спеціалістами проводиться на достатньому рівні.

 

2.10. Організація методичної роботи.

 

Методична робота дошкільного навчального закладу будується на основі :

 

-                       державних директивних документів про освіту, зокрема тих, що регламентують і визначають основні напрямки та зміст навчально – виховної роботи з дітьми - Закон України «Про дошкільну освіту»,

Базовий компонент дошкільної освіти, Національна доктрина розвитку освіти, Положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу (наказ МОН України від 09.11.2010 № 1070)тощо;

 

-                   науково – педагогічних досліджень, що стосуються проблем методичної роботи з педагогами;

-                   інформації про перспективний педагогічний досвід, технологій навчання і виховання;

-                   навчальних планів, програм, посібників, методичних рекомендацій, новинок психолого – педагогічної літератури;

-                   інтруктивно – методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, удосконалення навчально – виховного процесу, напрямків діяльності педагогів;

 

 Методичну роботу з кадрами індивідуалізовано та диференційовано :

консультування педагогів, діагностування, визначення допомоги.

 

Головні функції методичної роботи в дошкільному закладі:

 

-                         участь у атестації педагогів;

-                         впровадження інновацій;

-                         консультування;

-                         науково-методичне інформування;

-                         вивчення і аналіз проблем практичної освіти;

 

-                         визначення професійного рівня педагогів і творчих здібностей дітей;

-                         масові заходи з педагогами та дітьми;

-                         взаємодія з сім’єю та громадськістю.

 

Наповнення методичного кабінету відповідає стандартам за державними документами про освіту, що регламентують і визначають основні напрямки та зміст навчально-виховної роботи з дітьми: Типового положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу (наказ МОН України від 09.11.2010 № 1070); та науково-педагогічних досліджень, що стосуються проблем методичної роботи з педагогами; інформації про перспективний педагогічний досвід, технологій навчання і виховання; навчальних планів, програм, посібників, методичних рекомендацій, новинок

психолого-педагогічної літератури; інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, удосконалення навчально-виховного процесу, напрямків діяльності педагогів. Матеріали методичного кабінету систематизовано згідно з Інструкцією про ділову документацію в дошкільних закладах (наказ МОНУ від 01.10.2012 № 1059).

 

В методичному кабінеті створено інформаційний банк даних щодо основних ліній розвитку:

·                    каталоги періодичних видань;

·                    електрона та паперова картотека, відео архіви свят та розваг;

·                    активно використовуються електроні картотеки, каталоги через Інтернет ресурси;

·                     створено електрону «Методичну скарбничку», каталоги статей, фото альбоми;

 

Основні принципи організації методичної роботи в дошкільному закладі – системність, концептуальність, перспективність, об’єктивність, демократизм, гуманізм, педагогічний оптимізм. Основна робота будується на компетентнісній основі, диференціації, особистісній спрямованості. Основними завданнями методичної служби дошкільного закладу є керівництво виховною, освітньою діяльністю педагогічного колективу; вивчення, узагальнення, розповсюдження передового педагогічного досвіду; створення сприятливого мікроклімату в педагогічному колективі; забезпечення умов для ефективного педагогічного процесу, корекційно-відновлюваної роботи, повноцінного фізичного та психічного розвитку дітей.

 

Специфіка діяльності методичної служби спрямована на формування навичок самоосвітньої роботи педагогів, вміння аналізувати та самостійно оцінювати результати праці, також на активізацію внутрішнього стимулу до постійного поповнення знань, який є основою професійного інтересу, спонукає до оволодіння професійними знаннями, вміннями, навичками, викликає прагнення до реалізації своїх нахилів, здібностей. Під керівництвом методичної служби педагоги :

 

·                                Систематично знайомляться з психолого-педагогічною, фаховою методичною літературою, збирають відповідну інформацію з різноманітних джерел.

 

·                                Поглиблено працюють над індивідуальними темами , розробляють власні проекти, дидактичні, практичні матеріали, узагальнюють матеріали з досвіду роботи.

·                                Беруть участь у різних формах методичної роботи ДНЗ (педради, семінари, практикуми, тренінги; консультації фронтальні, індивідуальні, віртуальні; методичні об’єднання, творчі групи), заходах центральних та місцевих органів управління освітою .

 

 

Аналіз виконання річних , планів роботи щодо методичної роботи в ДНЗ дає змогу зробити висновок, що методична робота в ДНЗ систематична, ефективна, продуктивна, правильно скерована. В дошкільному закладі створено позитивний психолого-педагогічний клімат, своєчасно виявляється, узагальнюється, поширюється актуальний педагогічний досвід, педагоги зацікавлені, готові до творчості та інновацій. Процес розвитку, виховання і навчання дітей грамотно організований і має позитивну динаміку.

 

Резервними питаннями в організації методичної роботи залишається :

 

·                    Стимулювання педагогів щодо створення передових педагогічних досвідів та друкування в періодичних виданнях своїх практичних наробок;

·                    Формування мотивації самоосвіти педагогів;

·                    Оптимізація роботи щодо наступності між дошкільною та початковою ланками освіти;

·                    Використання інтерактивних форм роботи з педагогами;

 

Враховуючи вище означене, можна зробити висновок : загальний рівень функціонування методичної служби, як системи, оцінюється як високий.

 

2.11 Організація інноваційної діяльності в ДНЗ

 

Одним із напрямів роботи дошкільного закладу є включення в інноваційну діяльність. Інноваційна діяльність в закладі організовується відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність», Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затвердженого наказом МОН України від 07.11.2000р. № 522.

Основними завданнями інноваційної діяльності педагогічного колективу та методичної служби визначено:

 

-                         збереження раніше впроваджених інновацій, адаптованих до річних завдань;

-                         впровадження здоров’язберігаючих технологій, визнаних фективними вітчизняною та світовою педагогічною наукою;

-                         використання інформаційних технологій в освітньому процессі ДНЗ.

 

 Основні завдання роботи :

-                                            визначення необхідних соціальних та психолого-педагогічних умов для успішного опанування дітьми елементів сучасних інформаційних технологій;

-                                            підготувка методичних рекомендацій та практичних розробок для роботи  з дітьми.

                Слід відзначити, що використання в навчально-виховному процесі ІТ має позитивний вплив на підвищення якості освітньо-виховної та методичної роботи. Цілеспрямована діяльність методичної служби ДНЗ, підтримка професійних інтересів педагогів, система методичної роботи стимулює інтерес педагогів до інноваційної діяльності. Педагогами дошкільного закладу моделюються, вивчаються та систематизуються досвіди, достатньо уваги приділяється проектній діяльності в організації освітньо-виховно, оздоровчій роботі ДНЗ.

 

Вважаємо, що в ДНЗ впроваджується достатню кількість інновацій, які сприяють вирішенню пріоритетних завдань та підвищенню якості освіти взагалі.

 

2.12    Проходження медичного огляду працівниками ДНЗ .

 

Керуючись ст. 14, 17 Закону України «Про охорону праці від 14.10.92р. № 2694-ХІІ (із змінами), ст.26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004- ХІІ (із змінами), ст.15,21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000р. № 1645-ІІІ (із змінами), Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 р. № 45, постановою КМУ «Про порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок» від 23.05.2001 р. № 559, наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про правила проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» від 23.07.2002 р. усі учасники навчально - виховного процесу навчального закладу проходять медичні огляди 2 рази на рік згідно з графіком, з метою запобігання захворювань серед населення. Лише за висновками медичної установи працівник отримує допуск до роботи в закладі освіти. Відповідальний за вчасне проходження медичних оглядів працівників ДНЗ  медична сестра . Медичні книжки працівників ДНЗ в належному стані, підписані, систематизовані, зберігаються в медичному кабінеті. Аналіз проходження медичного огляду працівниками ДНЗ дає змогу зробити висновок про високий рівень роботи ДНЗ з цього напрямку.

 

 

3.      Організація     харчування     дітей      в      дошкільному     закладі

 

регламентується: Законом України «Про дошкільну освіту», Законом України "Про дитяче харчування", Законом України "Про безпечність таякість харчових продуктів", Наказом "Про затвердження Інструкції зорганізації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах" від17.04.2006 N 298/227, Постановою "Про затвердження норм харчування унавчальних та оздоровчих закладах" від 22 листопада 2004 р. N 1591,Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах,затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерстваосвіти і науки України від 01 червня 2005 року N 242/329, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за N 661/10941, ЛистомМіністерства освіти і науки України від 21.06.07 р. № 1/9 - 394 «Проздійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільнихнавчальних закладах», Державними санітарними нормам та правилам «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей», затвердженими наказом МОЗУ від 01.08.2013р. № 678 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 09.08.2013р. за № 1370/23902, іншим нормативним документами.

 

Зважаючи на режим перебування дітей у закладі 10,5 годин, режим харчування, затверджений завідувачем закладу - триразовий, з інтервалами у 3-4 години. Для організації оптимального питного режиму в закладі діти забезпечені водою за індивідуальною потребою.

 

Загальне керівництво організацією харчування здійснює завідувач ДНЗ. Документація з організації харчування дітей вдеться згідно з законодавством, у відповідності до «Інструкції з організації харчування дітей в дошкільних закладах» затвердженої наказом МОН і МОЗ України від 17.04.2006р. № 298/277(зі змінами від 26.02.2013 № 202/165) та Інструкції з діловодства у дошкільному навчальному закладі. Книги, журнали з питань харчування заповнюються своєчасно.

 

3.1. Відповідність стану харчоблоку та допоміжних приміщень санітарно - гігієнічним нормам

 

Згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей», затверджених наказом МОЗУ від 01.08.2013р. № 678 харчоблок дошкільного навчального закладу має окремий вихід назовні.

 

До складу приміщень харчоблоку дошкільного закладу входять: кухня з роздавальнею, мийня для посуду,  комора  продуктів, комора овочів, кімнати персоналу.

 

Технологічне та холодильне обладнання промарковано відповідно до його об’єму та призначення. Стан технологічного та холодильного обладнання знаходиться у задовільному стані.

 

Харчоблок обладнаний:

-                               електроплитою  з духовою шафою, м’ясорубкою, водонагрівачем, універсальним приводом,  столами для обробки продуктів харчування, шафами, стелажами;

-                                     холодильним обладнанням з термостатами для контролю температурного режиму під час збереження продуктів харчування ( 3 шт);

-                            посудом різного розміру і призначенням (каструлі, сковороди, казани, відра, ополоники розливні, лопатки дерев’яні, веделки, ложки, мірний посуд тощо);

-                           засобами вимірювання (терези);

-                             інвентарем: наборами дощок, виготовлених з твердих пород дерева, ножів, що марковані відповідно до призначення.

-                             виробничі столи мають покриття з нержавіючої сталі (без швів на робочій поверхні із закругленими краями), а також маркування окремо для сирої і готової продукції (для м'яса, риби, овочів тощо).

 

Все  обладнання    в  робочому  стані крім електро пічі ( працює лише одна комфорка).

 

Кухонний посуд та інвентар зберігається у спеціально відведених місцях, промаркований, використовується за призначенням.

 

На харчоблоці потоки сирої і готової продукції не перетинаються. Санітарний одяг для працівників харчоблоку (халати, фартухи, хустки, ковпаки тощо) замінюються при забрудненні.

 

В наявності інструкції щодо правил миття кухонного посуду, інвентарю, обладнання та використання миючих засобів.

 

На харчоблоці проведено заміну вхідної двері, частковий ремонт харчоблоку, овочесховища та комори.

 

Проведені перевірки, дають змогу зробити висновок, що санітарний стан харчоблоку та допоміжних приміщень відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Генеральне та щоденне прибирання проводиться за встановленим графіком.

 

Стан дотримання санітарно-гігієнічного режиму в групових приміщеннях знаходиться у задовільному стані. Приміщення закладу утримуються в порядку й чистоті. Роботи, пов'язані з організацією харчування дітей, у тому числі сервірування столів, отримання та порціонування готових страв, годування дітей, прибирання обідніх столів, миття посуду тощо, проводяться в санітарному одязі. Санітарний і спеціальний одяг промаркований. Підлога в групових кімнатах миється 2 рази на день.

 

3.2. Дотримання норм харчування у дошкільному навчальному закладі.

 

Організація харчування у закладі  здійснюється на підставі «Інструкції з організації харчування дітей в дошкільних закладах» затвердженої наказом МОН і МОЗ України від 17.04.2006р. № 298/277(зі змінами від 26.02.2013 № 202/165) та Інструкції з діловодства у дошкільному навчальному закладі № 230,  нормативно-технологічною документацією.

 

Документацію з організації харчування в ДНЗ ведуть  медична сестра , завгосп, кухарі Яковенко О.В., Нестерук К.

 

Харчоблок забезпечений кваліфікованими кадрами в повному обсязі, вакансії відсутні. Плинність кадрів відсутня. Працівники харчоблоку вчасно, за графіком двічі на рік проходять медичний огляд.

 

Обсяг і частота завозу продуктів харчування та продовольчої сировини здійснюється згідно заявки та графіка завозу продуктів харчування.

 

Продукти доставляються на  спеціальному транспорті постачальників та  приймаються за наявності супровідних документів.

 

Оцінка якості продуктів харчування і продовольчої сировини, проводиться на підставі сертифікатів якості (якісне посвідчення). Для забезпечення правил прийому, зберігання, видачі продуктів ведеться Книга складського обліку продуктів харчування, забезпечені вимоги санітарних правил. В журналі бракеражу сирої продукції (для групи продуктів) фіксується останній термін реалізації. В наявності запас овочів у дошкільному навчальному закладі на 20 діб, круп, бобових, цукру, чаю, кавового напою, какао - на 30 діб.

Відповідно п.1.12 Інструкції організації харчування в ДНЗ складено двотижневе меню на  зимово-весняний  та літньо-осінній періоди з розподілом продуктового набору за основними групами та з урахуванням забезпечення сезонними продуктами.

 

Відповідно до складеного двотижневого меню розроблені рецептурні та технологічні карти, які затверджені завідувачем ДНЗ.

 

Харчування дітей здійснюється відповідно до норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 N 1591 ( 1591-2004-п)"Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".

 

Для контролю за виконанням затвердженого набору продуктів медсестра веде Журнал обліку виконання норм харчування. На підставі даних цього журналу кожні десять днів проводиться аналіз виконання норм харчування, а при необхідності - його корекція. Аналізуючи показники організації харчування в дошкільному закладаі: показники здоров'я дітей (ступінь фізичного розвитку дітей за результатами антропометричних вимірювань, поширеність захворювань, у тому числі шлунково-кишкових, індекс здоров'я тощо), медсестрою здійснюється постійний контроль за харчуванням дітей, станом їх здоров'я, систематично діагностуються перелічені показники і відповідно до цього проводится корекція харчування.

Щоденно та щомісячно ведеться облік виконання норм харчування. Порівняльний аналіз показників виконання натуральних норм з основних продуктів. Таким чином ми бачимо, що найбільш наближене до норми вживання таких продуктів, як м’ясо,  масло вершкове, сир твердий, цукор, олія, картопля, проте продукти молочної групи, риба, фрукти за останні роки виконувались в повній мірі.

 

Кухар відповідає за високоякісне, своєчасне приготування їжі та дотримання технологічних вимог. Видача готових страв проводиться після зняття проби медичною сестрою, результат зняття проби вноситься до журналу бракеражу готової продукції. Відповідно до затвердженого графіку видачі їжі з харчоблоку, помічники вихователів отримують їжу з харчоблоку у промаркованому посуді.

 

                                            У ДНЗ періодично, відповідно до п 2.2 Інструкції з організації харчування, проводиться аналіз фізичного розвитку дітей, як одного з чинників збалансованого харчування. Аналіз даних антропометричних досліджень приросту маси тіла і росту кожної дитини за останні три роки, вказує, що вихованці КДНЗ мають показники ваги і росту в межах вікової норми.

 

                                        В  дошкільному закладі забезпечується виконання ст.35 Закону України «Про дошкільну освіту», щодо оплати батьками встановленої вартості харчування дітей.

 

 

3.3. Сформованість культурно - гігієнічних навичок у дітей під час організації харчування

 

Одним із пріоритетних завдань дошкільної освіти є збереження та зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою та спортом, установок на здоровий спосіб життя. Значною мірою стан здоров’я та опірність організму дитини залежать і від рівня сформованості у неї культурно-гігієнічних навичок. У листі Міністерства освіти і науки України від 16.08.2010 р. № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу» наголошується на обов’язковому дотриманні правил естетики харчування, вихованні необхідних гігієнічних навичок, що відповідають віку та рівню розвитку дітей. Умовами успішного виховання культурно-гігієнічних навичок дітей дошкільного віку є:

 

-                               раціональна організації життя дітей у дитячому садку, що полягає у чіткості та своєчасності режимних процесів;

-                               позитивний приклад культури поведінки дорослих;

-                               систематичне вправляння у дотриманні вимог культури поведінки;

-                               контроль та корекція з боку вихователя, помічника вихователя, батьків якості виконання культурно-гігієнічних навичок;

 

-                               індивідуальний підхід до темпів оволодіння культурно-гігієнічними навичками конкретною дитиною.

 

За вимогами Інструкції з харчування вихователі, помічники вихователів, які беруть участь в організації харчування дітей, ознайомлені через консультації, бесіди, санбюлетені методиста та медсестри з питаннями гігієнічного та естетичного виховання дітей. Важливу роль при цьому відіграють і такі фактори як чистота приміщення, доцільність і зручність у використанні обладнання, посуду, якісне прибирання, провітрювання, естетика організації культурно-гігієнічних процедур. Всі ці питання тримаються на постійному контролі керівником ДНЗ.

 

Аналіз формування культурно-гігієнічних навиків у дітей показав, що:

 

-                                            в групах у наявності посуд для сервірування столів відповідно до меню, куточки чергових де розміщені: косинки, фартушки, інвентар для прибирання столів.

-                                            вихователі та помічники вихователів слідкують і привчають дітей сідати за стіл охайними, з чистими руками, сидіти за столом правильно і користуватися столовими приборами з 4 р.ж. користуватися виделкою.

-                                            діти 3-річного року життя самостійно сідають за стіл,миють руки; п’ють з чашки, тримаючи її обома руками; їдять ложкою не обливаючись рідку страву з хлібом; діти, які часто відвідують заклад користуються серветкою. Можна зробити висновок, що у малюків груп раннього віку нашого дошкільного закладу частково сформовані навички самостійної їди, однією з причин є завелике опікування дітей батьками вдома.

-                                            діти дошкільних груп мають достатньо сформовані культурно - гігієнічні навички відповідно віку.

- за кожною дитиною в групі закріплене постійне місце за столом, відповідно  антропометричних показників дитини.

 

Питання формування культурно-гігієнічних навичок дітей включається у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, висвітлюється у інформаційних куточках.

 

3.4 Ведення документації з питань організації харчування дітей

 

Документація з питань організації харчування в ДНЗ  ведеться відповідно до Інструкції з організації харчування у дошкільних навчальних закладах (затвердженої спільним наказом МОЗ України, МОН України від 17.04.06 р. № 298/227 зі змінами від 26.02.2013 № 202/165).

 

Медсестра  веде документацію з харчування, складає примірне двотижневе меню, меню-розклад згідно з картотекою страв, веде Журнал здоров'я працівників харчоблоку згідно з зазначеною номенклатурою справ в ДНЗ. При прийманні комірником продуктів харчування медсестра контролює їх безпечність та якість у Журналі бракеражу сирої продукції, знімає пробу готових страв та результати вносить до Журналу бракеражу готової продукції. Медична сестра  стежить за своєчасним проходженням працівниками харчоблоку медичного огляду і внесенням його результатів в медичні книжки.

 

Завгос відповідає за додержання вимог санітарного законодавства при зберіганні продуктів, здійснює їх облік у Книзі складського обліку, веде Журнал заявок на продукти харчування, Журнал обліку відходів продуктів харчування, бере участь у складанні меню.

Вся документація по організації харчування прошнурована, пронумерована, скріплена підписом завідувача та печаткою ДНЗ. Вся документація зберігається 1 рік, крім Книги складського обліку продуктів харчування та Журналу обліку відходів продуктів харчування, що зберігаються 2 роки та сертифікати якості на продукти харчування.

 

3.5. Контроль за організацією та якістю харчування

 

Загальне керівництво організацією харчування здійснює завідувач дошкільного навчального закладу.

 

Завідувач контролює додержання санітарно-гігієнічного режиму на харчоблоці, виконання меню, якість та безпеку страв, проводить санітарно - освітню роботу серед персоналу і батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період.

 

 

Для контролю за дотриманням норм харчування, медсестра веде журнал обліку виконання норм харчування.

 

Медичною  сестрою проводиться контроль за закладкою продуктів харчування, кулінарною обробкою, виходом страв і заноситься в Журнал бракеражу готової продукції, проводиться зняття проб перед видачею готових страв для груп. Медсестра слідкує за залишками їжі на тарілках дітей. При перевищенні 15 відсоткового бар’єру від загального об’єму порції, медична сестра аналізує раціональність складеного меню та смакову якість страви.

 

Щорічно адміністрацією включаються в річний план і проводяться питання контролю щодо дотримання санітарного законодавства в процесі приготування їжі, виконання санітарно-гігієнічних вимог, виконання норм харчування, формування культурно-гігієнічних навичок у дітей дошкільного віку в процесі організації харчування, дотримання санітарно-гігієнічних вимог при організації харчування в групах.

 

Питання організації харчування включаються в річний план закладу та обговорюються на виробничих нарадах, раді дошкільного закладу, як у вигляді інформації, консультації так і у вигляді освітлення результатів контролю з вивчення стану організації дітей.

 

Вивченню підлягають різні питання, які дають можливість дати оцінку рівню організації харчування дітей, зокрема:

 

-       виконання норм харчування у дошкільному закладі;

-       якість харчування дітей;

 

-       організація харчування дітей пільгових категорій;

-       правильність встановлення плати за харчування дітей різних категорій;

 

-       робота щодо покращення матеріально-технічного забезпечення харчоблоків дошкільних навчальних закладів;

 

-       системність, плановість проведення контролю за організацією харчування дітей у дошкільному закладі;

 

-       формуванням культурно-гігієнічних навичок у дошкільнят.

 

 

На підставі вищезазначеного слід визначити, що робота дошкільного закладу відповідає достатньому рівню.

 

Адміністрація ДНЗ спільно з колективом, в подальшому планує вирішувати завдання щодо :

 

·                 неухильного дотримання нормативно – правових документів щодо організації харчування дітей в дошкільному закладі;

 

·                 профілактики харчових отруєнь;

·                 виконання грошового показника вартості харчування;

 

·                 здійснення контролю за режимом та культурою харчування дітей, формуванням культурно – гігієнічних навичок у дошкільнят;

 

·                 організації різних форм співпраці з батьками для забезпечення повноцінного збалансованого харчування дітей, пропагування здорового способу життя.

 

 

4. Медичне обслуговування дітей

 

4.1. Наявність медичного кабінету (відповідного обладнання), ведення

документації з питань медичного обслуговування дітей відповідно до нормативно - правових документів

 

Медичне обслуговування дітей здійснюється медичною сестрою. Навантаження медичної сестри відповідає штатному розпису ДНЗ (0,5 ставка). У своїй роботі вона керуються нормативно-правовими документами, що регламентують даний вид діяльності у ДНЗ: Закони України: «Про дошкільну освіту» (стаття 34), Постанови Кабінету МіністрівУкраїни: від 12 березня 2003 р. N 305 "Прозатвердження Положення про дошкільний навчальний заклад", від 14 червня2002 р. N 826 "Про затвердження Порядку медичного обслуговування дітей удошкільному навчальному закладі"; Лист Міністерства № 1/10-2961 від17.10.2014 "Щодо Державних санітарних норм та правил «Влаштування,обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організаціїжиттєдіяльності дітей", Лист Міністерства № 1/9-500 від 29.09.2014 р. «Щодовирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніхнавчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичніщеплення», Лист Міністерства №1/9-563 від 16.08.10 "Методичнірекомендації «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчальногозакладу» тощо: наказами, інструкціями державних міських відділів охорони здоров’я.

 

Медико-профілактична робота здійснюється у відповідності до річного плану роботи медичного кабінету, складеного медсестрою. Медичні карти дітей упорядковані та відповідають кількості дітей.

 

4.2. Стан дотримання протиепідемічного та температурного режимів

 

                                          В дошкільному закладі сестрою медичною   ведеться контроль за санітарно – гігієнічним станом приміщень ДНЗ та журнал обліку та видачі деззасобів згідно закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-Х11 від 24.02.1994р., державних санітарних норм та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей» - наказ МОЗ від 01.08.2013р. № 678. Здійснюється проведення планового обстеження всього персоналу на кишкову паличку, контроль за строками проходження персоналом медогляду.

                                          На час карантину в групах сестра медична контролює якість проведення дезрежиму. Після перенесеної хвороби дитина приймається до дитячого закладу за наявності в неї відповідної довідки про стан здоров’я. Медична сестра веде контроль за температурним режимом групових приміщень, контролює дотримання санітарно - гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму в групах.

Щодня здійснюється огляд території ДНЗ на наявність отруйних рослин та грибів, небезпечних предметів з відповідним записом у журналі – завгосп .

 

 

4.3. Санітарно - просвітницька робота з дітьми, їх батьками та персоналом

 

Сестрою  медичною  разом з завідувачем ДНЗ, вихователем  здійснюється медико – педагогічний контроль за фізичним вихованням. Відстежується моторна та загальна щільність занять, доцільність добору вправ у відповідності до стану здоров’я дітей, рівню їх фізичної підготовленості. За результатами контролю оформлюються протоколи. Чітко дотримується термін відсторонення вихованців від занять після хвороби та регламентується фізичне навантаження на дітей під час заняття фізкультурою.

 

За результатами аналізу: медично – профілактична робота  в дошкільному закладі   проводиться на   достатньому  рівні.

 

 

 

Розділ      ІІ.       РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ     НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО

ПРОЦЕСУ.

 

1.     Інваріантна частина змісту дошкільної освіти (за освітніми лініями)

         Інваріантна частина дошкільної освіти  реалізується шляхом впровадження освітньої програми «Дитина », лист МОН про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 08.12.2010 р. № 1/11-11178. Щоденна кількість і послідовність занять дітей визначається орієнтовним розкладом, що складається щорічно з урахуванням навантаження на дитину згідно програми, відповідно до санітарно– гігієнічних вимог, педагогічних вимог.

 

1.1 Освітня лінія «Особистість дитини»

 

Базовий компонент дошкільної освіти в новій редакції спрямовує педагогів на цілісний підхід до формування дитячої особистості, підготовку її до органічного, безболісного входження до соціуму, предметного і природного довкілля через засвоєння основних видів життєдіяльності. Саме дошкільний вік є найважливішим етапом в розвитку особистості. Це період початкової соціалізації дитини, залучення її до світу культури і мистецтва, час встановлення початкових стосунків з провідними сферами буття, світом людей, предметів, природи і власним світом. Тому педагоги дошкільного закладу докладають зусиль щодо закладення фундаменту позитивного самосприйняття дитини, що забезпечує сприятливий особистісний розвиток в цілому.

 

Освітній процес в дошкільному навчальному закладі будується згідно з віковими та індивідуальними особливостями дітей. Педагоги  намагаються спрямувати педагогічний процес на всебічний розвиток дитини, під час організації будь – якого педагогічного впливу на дошкільників спираються на індивідуальний розвиток кожної дитини.

 

Кожен  педагог забезпечує предметно-просторове середовище, змінює і доповнює його відповідно до дитячих інтересів з метою функціонування гнучкої моделі організації освітнього процесу. Адміністрація закладу вважає, що в дошкільному закладі створено комфортне предметно – розвивальне, педагогічне середовище для всіх учасників цілісного педагогічного процесу. Розвивальне середовище орієнтоване на діяльнісно – віковий підхід, забезпечує комфортність та безпеку дитини, відповідає естетичним та гігієнічним вимогам. Згідно «Програми розвитку» педагоги груп, завдяки допомозі батьків, поступово здійснюють заміну ігрових макетів на сучасні модулі.

 

Доцільно та результативно використовуються форми та методи роботи з дітьми щодо створення бази особистісної культури дітей. Педагогічним процесом, побудованим за особистісно орієнтованою моделлю, передбачено : спеціально організоване навчання у формі занять; спільну діяльність дітей з педагогами ( під час ігор, праці); вільну самостійну діяльність дітей.

 

Вихователями використовуються різні форми організації роботи : фронтальні, групові, індивідуальні, що допомагає здійснювати диференціацію у навчанні дітей. Серед методів і прийомів роботи на заняттях вихователі широко використовують ігрові, що допомагає переключати увагу дітей від гри до заняття, викликати інтерес до виконання завдань, спонукаючи проявляти старанність, акуратність, вправляти дітей при виробленні певних навичок. Ігрові прийоми поєднують з іншими : спостереження, вправи, запитання, пояснення, показ, вказівка, вирішення проблемних ситуацій тощо. Педагоги підтримують та схвалюють успіхи вихованців, що сприяє розвитку позитивної самооцінки, впевненості, самоставлення.

 

Результати переглянутих занять та виховних заходів з дітьми показали, що з метою психологічного комфорту дитини в дошкільному навчальному закладі, її емоційного благополуччя серед дорослих та однолітків, педагоги створюють умови для довірливого спілкування дітей з іншими дітьми, виховують вміння користуватися засобами спілкування, розвивають здібності стримувати негативні почуття; впроваджують особистісно – орієнтовані технології взаємодії з дошкільниками. Доречно визнати ефективність роботи щодо формування позитивного образу «Я» дитини : шляхом проведення групових комплексів психогімнастичних вправ дошкільники вчаться встановлювати емоційні контакти з однолітками, вчаться домовлятися, долати психологічні бар’єри. На таких заняттях використовуються комунікативні, інтерактивні, психогімнастичні ігри та вправи; всі вони будуються з урахуванням почуттів дітей : через рух до почуттів, через фантазію до співчуття; ігри та вправи, спрямовані на ознайомлення з емоціями людини, розвиток вміння адекватно виражати свої емоції (наприклад вправа «Дзеркало», «Чарівний мішечок» тощо); проведення ігор, направлених на створення позитивної атмосфери в групі, позитивного настрою; використання вправ на розвиток пізнавальних процесів (уваги, пам’яті, мислення, уяви) на розвивальних заняттях з дітьми 6 року життя.

 

Спілкування вихователів з дошкільниками в різних умовах життєдіяльності допомагає зростанню власного «Я». Ця допомога здійснюється через пояснення, показ, нагадування, натяк, пораду, співпереживання, заохочення, навіювання впевненості у свої можливості.

 

За результатами спостережень виявлено, що вихователі груп сприяють формуванню базових якостей особистості завдяки участі дитини у різних видах діяльності, розвиток яких забезпечує дорослий. В різні вікові періоди співвідношення значущих для розвитку базових якостей видів діяльності змінюються, у дошкільному дитинстві : емоційно – предметне спілкування з дорослими збагачує дитину новими враженнями, формує перші уявлення про найближче оточення; предметна діяльність, яка істотно впливає на розвиток пізнавальних процесів, сприяє формуванню цілей та мотивів поведінки, засвоєнню початкових знань про предмети та дії з ними; в грі засвоюються різні способи дій, набуваються соціальні навички міжособистісних стосунків, розвивається творча уява; продуктивні види діяльності дають багатий матеріал для розвитку конструктивного мислення, уміння ставити мету і досягати її, обирати засоби здійснення задуму; у праці дошкільників розвивається наполегливість, почуття власної гідності та обов’язку, вміння аналізувати корисність своєї роботи; в процесі навчальної діяльності збагачуються розумові та практичні уміння. Тому педагогічним колективом приділяється увага питанню свідомої та самостійної участі кожної дитини у всіх видах діяльності, оскільки, жодна людська якість не може бути розвинена в дитині без виховання.

 

Педагогами закладу підібрані ігри, які сприяють становленню базових якостей особистості. Наприклад, для формування довільності у дитини проводяться вправи «Пузир», «Потяг», «Горобці та автомобілі», «Біжіть до мене» та інш., для розвитку креативності «Склади фігуру», «Продовж розповідь», «Домалюй». Слід відзначити серед методів та прийомів, які використовуються педагогами нашого закладу, наступні : зразок дій, дидактичні ігри, оцінка діяльності, розмірковування різних ситуацій, читання художніх творів, спостереження за поведінкою, морально – етичні бесіди тощо.

 

В дошкільному закладі склалася дієва, адаптована до потреб та умов роботи система, спрямована на збереження здоров’я та фізичний розвиток

дітей. В  закладі створені належні умови для розвитку особистості дитини, формування культурно – гігієнічних навичок, збереження та зміцнення здоров’я дітей.

 

Для занять на свіжому повітрі обладнані ігрові та спортивні майданчики. В кожній віковій групі наявні куточки з необхідною атрибутикою (кеглі, стрибалки, стрічки, м’ячі тощо). Усі спортивні куточки розміщені в доступному для дітей місці. Раціональне розташування меблів в групах сприяє максимальному використанню просторового середовища для рухової діяльності. В групових кімнатах своєчасно проводиться вологе прибирання, регулюється температура повітря, виконується графік провітрювання. Природне і штучне освітлення груп відповідає нормі. Педагоги регулюють одяг дітей від температури приміщень закладу в осінньо – зимовий період з метою задоволення комфорту у природній потребі до рухової активності. На допомогу вихователям розроблені комплекси оздоровчих заходів, вправи розвитку рук і пальців, гімнастика для очей, стоп, ніг; конспекти занять з фізкультури, спортивних свят та розваг; комплекси корегуючих вправ, оздоровчі хвилинки тощо.

 

Завдяки достатній кількості методичної літератури, розробок, різного плану наочності педагоги мають можливість грамотно, на високому методичному рівні організовувати оздоровчо – профілактичну роботу.

 

Дотримання санітарно – гігієнічного режиму контролюється як адміністрацією дошкільного закладу, так і медичним персоналом. Графік проведення ранкової гімнастики та занять з фізичної культури, фізкультурних вечорів – розваг, спортивних свят, затверджений завідувачем.

 

Колективні методи оздоровлення – це заняття з фізкультури, ранкова гімнастика, гімнастика пробудження, фізкультхвилинки, фізкультурно – оздоровчі прогулянки.

 

Водночас з обов’язковими формами роботи в дошкільному закладі використовуються різноманітні оздоровчі технології. Більшість з них прості у застосуванні, викликають велике емоційне піднесення, а головне – мають ефективний комплексний вплив на процес формування здоров’я дітей.

 

Особливий заряд радості, бадьорості дарують дітям і дорослим спортивні розваги, свята, дні здоров’я, які проводяться в театралізованій та ігровій формі, з використанням нетрадиційного обладнання. На даних заходах діти не лише демонструють свої досягнення в спорті, а і пропагують здоровий спосіб життя, безпеку життєдіяльності, дружні стосунки.

 

Вихователі в роботі з дітьми керуються перспективним та календарним плануванням, в якому належне місце посідає фізкультурно – оздоровча робота. Позитивні наслідки фізкультурно – оздоровчої роботи забезпечуються різноманітністю їх форм. Провідне місце займають організовані форми фізичного виховання та самостійної рухової діяльності дошкільників під час прогулянок та інших режимних моментів. Фізкультурно – оздоровчі форми з дітьми включають :

 

-                   заняття з фізкультури в усіх вікових групах;

-                   вправи на свіжому повітрі;

-                   рухливі та спортивні ігри, вправи, піші переходи;

-                   різні види гімнастики (ранкова, гігієнічна після сну);

-                   фізкультхвилинки, фізкультурні паузи;

-                   спортивні свята, розваги, дні здоров’я тощо;

-                   індивідуальна робота.

Фізкультурно – оздоровча робота здійснюється на підставі даних про стан здоров’я дошкільників, моніторингових досліджень, визначених груп здоров’я і фізкультурних груп. Впродовж року за результатами спостереження за дітьми медичної сестри, поглиблених оглядів вузькими фахівцями відбувається певний перерозподіл дітей у групах здоров’я і фізкультурних групах.

 

 

Важливими позитивними змінами в модернізації сучасного освітнього процесу є його валеологічна спрямованість. У цьому контексті, головним завданням є формування у дітей пріоритетів здоров’я, почуття відповідальності за власне здоров’я, культури здоров’я. У ході занять з валеології, гігієнічного виховання, у дошкільників формуються поняття про власне тіло, особливості догляду за ним, прищеплюються культурно – гігієнічні навички та навички безпеки життєдіяльності. Педагогічний колектив дошкільного закладу приділяє велику увагу роботі з вихованцями щодо формування власної свідомої безпечної поведінки та оцінки поведінки інших людей. Завдання валеологічного виховання вирішуються в процесі різноманітних форм діяльності дітей : заняття з різних розділів програми, свята, розваги, пошуково

– дослідницька діяльність, сюжетно – рольові та дидактичні ігри тощо.

Одним найважливіших чинників, що впливає на стан здоров’я дітей, є загартування. В організації літнього загартування максимально використовуються природні фактори зовнішнього середовища : повітря, сонце, вода – за умови дотримання індивідуального підходу при виборі методів загартування, поступового збільшення сили впливу природних факторів, систематичності. Впродовж року відбувається зміна видів загартування, залежно від пори року, температурного режиму в ДНЗ, рекомендацій медичних працівників.

 

 

 

 

З метою підвищення фахової компетентності педагогів в ДНЗ було проведено:

-                   педагогічні ради : «Охорона життя і зміцнення здоров’я дітей в сучасних умовах», «Сучасні підходи до організації оздоровчої діяльності», «Спільна робота ДНЗ та родини з формування здорового способу життя дошкільників»;

 

-                   семінари : «Безпечні умови перебування дітей у дошкільному закладі»; «Здоров’язберігаючі технології, як засіб ціннісного, збалансованого розвитку особистості»; «Спільна робота ДНЗ і сім’ї з питань впровадження оздоровчих технологій».

 

 

Адміністрація дошкільного закладу вважає, що розвиток особистості дитини, її активної життєдіяльності, відповідно до вимог Базового компоненту, завдань програми та потреб вікового розвитку, здійснюється в дошкільному закладі на достатньо рівні.

 

 

1.2.                       Освітня лінія «Дитина в соціумі»

 

Умови сьогодення ставлять перед особистістю багато завдань та вимог. Особливо вимогливим є навколишнє соціальне середовище, адже для успішної життєдіяльності, потребується різнобічна сумісність із навколишнім. Педагогами дошкільного закладу проводиться робота щодо підготовки дитини до суспільного життя через емоційно – мотиваційний, когнітивний та практичний компоненти як на заняттях так і в повсякденному житті. Соціальний розвиток дошкільників здійснюється в усіх видах діяльності. Простежується взаємозв’язок між явищами соціалізації в праці, впливом трудової та ігрової діяльностей на виховання морально – етичних норм поведінки дошкільників. Вихователі певним чином впливають на розвиток дружніх відносин з однолітками та дітьми різного віку, звертають увагу на зовнішній вигляд дитини, поставу, зачіску, вираз обличчя. Питання розвитку морально – етичних норм поведінки у дошкільників, саморегуляція поведінки дітей, забезпечення комфортних умов перебування дитини в ДНЗ, висвітлюються на педрадах, семінарах, методичних днях, консультування педагогів та батьків.

 

Спілкування вихователів з дошкільниками в різних умовах життєдіяльності допомагає зростанню власного «Я» та уявлень про себе. Діти поступово знайомляться із нормами та правилами сімейного співжиття : усвідомлюють зміст поняття «сім’я», розуміють, що батьки – найрідніші люди, які доглядають та виховують дітей, відгукуються на їх звертання, дотримуються порад дорослих. За результатами співбесід із членами родини

дітей виявлено, що вихованці підтримують доброзичливі, дружні, довірливі стосунки в родинному колі, виявляють любов до рідних.

 

У колективі панують довірливі, толерантні відносини, адже розвиток педагогічного колективу залежить від здатності розв’язувати професійні та особистісні проблеми кожного учасника педагогічного процесу. Вихователі надають перевагу облаштуванню сюжетно – рольових ігор «Сім’я», «Дитячий садок», «Школа», «Лікарня», «Крамниця», які сприяють становленню соціальних ролей людини. За результатами спостережень, аналізу планування слід зазначити, що педагогами ефективно використовується широкий арсенал традиційних форм роботи : заняття з ознайомлення з довкіллям, екскурсії та спостереження, читання художньої літератури. Згідно програми значна увага приділяється збереженню та зміцненню захисних сил дитячого організму, пом’якшенню жорстких впливів довкілля на нього, спрощенню процесу соціалізації дошкільника.

 

Формування соціальної компетентності, як показника соціалізації дитини, відбувається в процесі різноманітних видів дитячої діяльності через засвоєння широкого кола соціальної інформації, навичок та вмінь; у процесі спілкування з людьми різного віку, у межах різноманітних соціальних груп, передусім у дитячому співтоваристві через поширення системи соціальних зв’язків та стосунків, засвоєння соціальних символів. Свої пізнавальні, соціальні, моральні, етичні потреби вихованці дошкільного закладу реалізовували в провідній діяльності – грі.

 

Педагоги дошкільного закладу докладають зусиль щодо реалізації завдань соціального розвитку дошкільників : вчать вихованців сприймати себе в контексті відносин з іншими, розвивають потребу у спілкуванні, формують соціальні мотиви, вчать поєднувати різні способи спілкування, збагачують досвід спілкування.

 

Аналіз співбесід з дітьми п’яти-шісті річного віку показав, що діти знають правила поведінки в групі, знають про свої права,  як то: право на відпочинок, на гру, на любов та підтримку дорослого, на захист від морального і фізичного насильства в сім’ї  та інш. Поступово набуваючи досвіду соціального життя, діти диференціюють в людському оточенні рідних, знайомих та чужих людей, приємних і неприємних людей (за емоційним станом); дорослих, однолітків (розпізнають за віковою ознакою); чоловіків і жінок ( за статевою приналежністю).

 

Спостереження в групах допомогли виявити, як діти використовують набуті під час занять знання; діти менше конфліктують, знаходять позитивні

способи для спілкування з однолітками. Проте потребує корекції та вдосконалення навички спілкування між однолітками та дорослими.

Позитивний вплив на формування особистості дитини має використання спадщини педагогів-новаторів, впровадження досвіду морально-етичного виховання В.Сухомлинського. Так вихователі працюють над проектом «Людина починається з добра», що сприяє формуванню духовно-моральних, патріотичних цінностей дітей засобами українських народних традицій.

Актуальною для дошкільного закладу є тема співпраці вихователів і батьків у період адаптації дитини до умов перебування в дитячому садку. Досвід роботи з проблеми адаптації свідчить про поступову взаємодію з родинами майбутніх вихованців (ознайомлення батьків з віковими особливостями дітей 2-3 років життя, причинами, що викликають стресовий стан дитини у період адаптації до дитячого садка, знайомлять з умовами перебування в межах дитячого закладу, дають рекомендації з підготовчих заходів, які допоможуть їх дітям легше адаптуватися до нових умов).

 

 

 

 

1.3. Освітня лінія «Дитина у світі культури».

 

Одним із пріоритетних завдань, над яким працює дошкільний заклад, є формування особистості дитини засобами народної педагогіки та мистецтва тому педагогічний колектив дошкільного закладу цілеспрямовано реалізує державні стандарти виховання дітей за освітньою лінією «Дитина у світі культури», що визначені Базовим компонентом дошкільної освіти. А саме створює оптимальні умови щодо формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, сприяє розвитку творчих здібностей, формуванню елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Педагоги намагаються досягти певних результатів оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності, формують емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, створюють позитивну мотивація досягнень,  навчають орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розумінні різних способів створення художніх образів, виявляють інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодівають навичками практичної діяльності.

 

Роботу з розвитку образотворчої діяльності здійснюють вихователі ДНЗ згідно перспективного планування. В основу діяльності вихователів покладена інтеграція різних видів розвиваючої діяльності, образотворчої, художньо-мовної і художньо-естетичної діяльності, де дитина вступає в діалог зі світом мистецтв і відтворює цінності в матеріалізованому творчому продукті згідно проекта «Світ краси». Він забезпечує цілеспрямоване педагогічне спілкування дітей у мистецькому середовищі, вводить їх у певний історико-географічний час та ознайомлює з національним колоритом, засобами художньої виразності, які притаманні різним видам декоративно-прикладного мистецтва.

 

Для реалізації цього проекту  створені наступні умови:

 

Оптимальні психолого-педагогічні умови:

 

-                     забезпечення емоційного благополуччя  дітей в  навчально-виховному процесі на заняттях образотворчою діяльністю;

-                     збагачення сенсорного досвіду, уточнення і розширення уявлень про ті предмети, об'єкти і явища, які їм належить зображати;

-                     облік індивідуальних особливостей дітей, їх бажань і інтересів;

-                     варіативність форм і методів навчання;

-         орієнтація на      зону  ближнього розвитку    дітей, на      базовий     

і нормативний рівень розвитку і засвоєння знань, умінь і навичок;

-         створення   творчого, доброзичливого  оточення  в  групі,  на  заняттях по образотворчій діяльності і у самостійній художній діяльності;

-         дітям         надається   можливість         демонстрації       досвіду      особистих

 

досягнень: оформляються виставки дитячих робіт.

Необхідне естетичне середовище як чинник формування добра і  краси.

Розвиваюче естетичне середовище утворюють творчі роботи дітей на виставках дитячої творчості, як в закладі так і в інших громадський місцях. Таке середовище має величезне виховне значення. Діти, побачивши свій малюнок, фото серед робіт своїх товаришів, дістають можливість порівняти їх. Крім того, вони відчувають себе комфортніше вже тому, що і їх робота виставлена серед інших. Такі виставки мають високу оцінку і серед батьків.

В дошкільному закладі  вихователями використовуються різні типи занять: фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні.

 

Педагогами створено різноманітне наочне середовище для розвитку творчих здібностей дітей в зображувальній діяльності. Розроблена система індивідуальної роботи з дітьми з урахуванням рівня розвитку образотворчих навичок у дошкільників. В процесі організації навчально-виховного процесу педагоги забезпечують художню активність дітей, систематично планують і проводять комплексні та інтегровані заняття з малювання по ознайомленню дошкільнят з різними видами образотворчого мистецтва, його жанрами та мистецтвом інших народів. Перегляд занять, вивчення та аналіз дитячих робіт, бесіди з дітьми показують, що у дітей достатній рівень сформованості образотворчих навичок і вмінь.

Вихованці володіють техніками і прийомами малювання в межах програмових вимог; знають жанри та спрямованість образотворчого мистецтва. Налагоджена співпраця з вихователями і батьками для успішного розвитку творчості дошкільників у зображувальній організованій та самостійній художній діяльності дітей: для батьків пропонується така форма роботи, як сумісне малювання з дітьми, виставки сумісної творчості дітей і батьків (малювання, аплікація, виготовлення виробів з природного матеріалу). В групах обладнані куточки самостійної художньої діяльності.

 

Під час організації навчальної діяльності та в повсякденному житті педагоги ДНЗ гармонійно поєднують різні види мистецтва (музика, живопис, література) та самостійну художню діяльність дітей (ліплення, малювання, аплікація, музикування, мімічні та пантомімічні етюди, ігри-драматизації, тощо). Виховний процес художнього розвитку у закладі базується на сучасних технологіях художньо-естетичного розвитку:

 

-       музикотерапії;

-       казкотерапії;

-       елементів психогімнастики;

-       гумору;

-       музичних та дидактичних імпровізаціях.

 

Організація елементарної театралізованої діяльності дітей в дошкільному закладі сприяє формуванню у них зацікавленості до театру як виду мистецтва, певних уявлень про театр, театральну термінологію, естетичного сприймання театральних вистав.

 

В дошкільному закладі організовано планомірну роботу щодо вдосконалення змісту, форм і методів роботи з розвитку творчих здібностей малюків. В рамках реалізації освітньої лінії в закладі проводяться тематичні дні та тижні української мови, театру, книги, екології, мистецтва, казки, музики, театру, гумору тощо.

 

З метою підвищення фахового рівня педагогів щодо оволодіння ними ефективними технологіями навчання дітей малюванню проводиться майстер-класи, семінари-практикуми, консультування педагогів за потребою та колективні перегляди різних форм роботи із зображувальної діяльності. Контроль та керівництво за виконанням програмових вимог ведеться адміністрацією ДНЗ впродовж всього року. За результатами контролю планується робота методичної служби з метою покращення стану навчально-виховного процесу.

 

Виходячи із вищезазначеного вважаємо, що стан роботи за лінією «Дитина у світі культури» відповідає достатнього  рівню розвитку.

 

1.4. Освітня лінія «Гра дитини»

 

Гра – ведучий вид діяльності в дошкільному дитинстві, тому особливу увагу педагогічний колектив ДНЗ приділяє реалізації освітньої лінії «Гра дитини». Реалізація державних стандартів полягає в формуванні у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та сприяння розвитку у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Ігрову діяльність в ДНЗ намагаємось організовувати таким чином, щоб забезпечити задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяти виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукати до обміну думками, оцінювати себе й інших, заохочувати до імпровізації, висловлювати власні оцінно-етичні судження.

 

Ігрова діяльність дітей планується та організовується протягом усього дня, використовуючи всі види ігор. Значне місце, відводиться в навчально-виховному процесі дидактичним іграм. Їх використання регламентується вимогами освітньої програми «Дитина в дошкільні роки». В кожній віковій групі є осередок, де зберігаються дидактичні ігри та використовуються за необхідністю. Вихователі груп для дітей логопедичних груп дібрали та систематизували велику кількість ігор на розвиток мілкої моторики рук , пізнавальних процесів. Серед розмаїття улюблених дітьми ігор є такі, де використовується вміння й навички з конструювання, це будівельно-конструктивні ігри. Для розвитку цих видів ігор в ДНЗ створені всі умови: в наявності різні види конструкторів, великі та настільні будівельні матеріали. Молодші дошкільнята вміють конструювати за зразком, а старші за схемою, за задумом, колективно, самостійно розподіляти обов’язки. Особливо важливе значення має керівництво грою, тому вихователі приділяють цьому значну увагу. Вони включаються в гру і допомагають побудувати модель та пропонують дітям зробить таку ж саму. Важливе місце в роботі дошкільного навчального закладу посідають народні ігри: народні рухливі ігри, календарно-обрядові (розроблено картотеку).

 

Адміністрація ДНЗ здійснює епізодичний та оперативний контроль за виконанням програмових вимог щодо керування та організації ігровою діяльністю. Під час контролю особлива увага приділяється правильному використанню часу, відведеному в режимі дня для гри; відповідності ігрових умінь і навичок до вимог програми; на педагогічне керівництво творчими іграми дошкільнят. За результатами тематичного контролю за всіма лініями розвитку велика увага приділяється ігровим методам та прийомам виховання та навчання, виявлені недоліки враховуються під час організації позапланових консультації, інформацій, тренінгів, під час самоосвіти педагогів. Вихователі в тісній співпраці з родиною постійно оновлюють ігри, іграшки, обладнання, самостійно виготовляють атрибути (за Типовим переліком) для всих видів ігор.

 

Слід визначити, що в подальшому потребують вирішення наступні питання:

 

- подальше осучаснення ігрового обладнання іграми – модулями, інтерактивними іграшками, постійне оновлення ігрового обладнання за Типовим переліком;

 

Результати самоаналізу дають змогу визначити загальний стан роботи з реалізації освітньої лінії «Гра дитини» як такий, що відповідає достатньому рівню.

 

1.5. Освітня лінія «Мовлення дитини».

 

Дошкільний заклад має статус україномовного дитячого садка .

На виконання ст.10 Конституції України та закону «Про мови» в дошкільному закладі розроблено та затверджено заходи щодо виконання вимог нормативних документів. Адміністрацією проводиться цілеспрямована робота щодо вдосконалення рівня володіння державною мовою працівників дошкільного закладу.

 

Належна увага приділяється педагогами всіх вікових груп щодо створення мовленнєвого середовища, яке в свою чергу будується згідно вікових та індивідуальних особливостей дітей, спрямоване на всебічний мовленнєвий розвиток дитини, становлення її особистості.

 

З метою організації мовленнєвої діяльності дошкільників в достатній кількості педагоги забезпечені педагогічною та методичною літературою, новинками періодичних видань. В кожній групі систематизовано дидактичний матеріал, в наявності сучасні посібники, мовленнєві ігри. В групах обладнано куточки дитячої книги, що забезпечує формування інтересу до художньої літератури та бережливого ставлення до книги як до джерела  мудрості та знань. В наявності практичний матеріал, який використовується в ході навчально – виховної роботи : фізхвилинки для занять з розвитку мовлення, дидактичні ігри та вправи, ігрові мовленнєві ситуації, друкований матеріал для ігор – вправ для розвитку граматично – правильного мовлення. Матеріал на закріплення вимови звуків.

 

 

Організація розвитку мовлення, та збагачення словника дітей здійснюється через організовані форми навчання (фронтальні, індивідуально-групові, індивідуальні корекційно-розвивальні заняття) та в повсякденному житті, в ігровій, комунікативній, пізнавальній, художньо-естетичній діяльності. При вирішенні мовленнєвих завдань педагоги дотримуються таких вимог:

Ø                                                тісний взаємозв’язок з іншими розділами програми;

Ø                                                мовленнєва спрямованість занять;

Ø                                                мовленнєва активність дітей;

Ø                                                вирішення різних мовленнєвих завдань на кожному занятті.

 

Особливу увагу у питаннях мовленнєвого розвитку дітей приділяють взаємодії з родинами (індивідуальні завдання для співпраці за лексичними темами, консультування, батьківські збори, віртуальні семінари, практикуми, лекторії, брошури, пам’ятки, тощо). Демонстрація досвіду особистих досягнень вихованців з художньо – мовленнєвої діяльності відбувається на святах і розвагах, літературних вечорниць з батьками в ході яких діти декламують вірші, відтворюють образи персонажів тощо.

 

Формування мовленнєвої компетенції знаходиться під систематичним контролем з боку адміністрації дошкільного навчального закладу.

 

Виходячи із змістовного аналізу діяльності педагогічного колективу, загальний стан роботи з реалізації освітньої лінії «Мовлення дитини» знаходиться на достатньому  рівні.

 

РОЗДІЛ   ІІІ.   ОКРЕМІ   ПИТАННЯ   УПРАВЛІННЯ   ДОШКІЛЬНИМ

 

НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

 

Управління дошкільним навчальним закладом здійснюється на засадах системного підходу та носить структурно – функціональний характер, в якому передбачається участь всього колективу в управлінні навчально – виховним процесом, корекційній і профілактичній роботі на засадах субординації, підрядності та супідрядності.

Управління закладом здійснює завідувач – Іванова Олена Геннадіївна, яка працює на посаді – 10 років, має вищу освіту за спеціальністю «Вчитель початкової школи».

Діяльність дошкільного навчального закладу регламентують нормативно– правові документи : Конституція України, Конвенція «Про права дитини»1991р., Закон України «Про освіту» 1991р., Закон України «Про дошкільну освіту» 2001р., «Національна доктрина розвитку освіти» 2002р., Закон України «Про охорону дитинства» 2001р., Закон України «Про засади державної мовної політики» 2012р., Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Закон України «Про мови» 2003р., Кодекс законів України про працю, Закони України : «Про охорону праці», «Про пожежну безпеку», «Про дорожній рух», «Про цивільний захист», Положення про дошкільний навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003р. № 305, Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) схвалений рішенням колегії МОНУ від 04.05.2012р., Наказ МОНУ від 30.06.2011р. № 714 «Про затвердження примірного положення про консультативний центр для батьків або осіб, ікі їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї», Постанова КМУ від 13.04.2011р. №629 «Про затвердження Державної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017року», Лист МОНУ від 27.09.2010 № 1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку», Інструктивно – методичний лист МОНУ від 04.10.2007р. № 1/9-583 «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади», Лист МОНУ від 07.07.2010 № 1/9-480 методичні рекомендації «Фізичний розвиток в умовах дошкільного закладу», Додаток до листа МОНУ від 16.08.2010р. № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу», додаткова освітня програма «Дитина в дошкільні роки», Програма розвитку дошкільної освіти м.Красноармійська  до 2018року.

 

 

 

 

1.  Внутрішній контроль, аналіз усіх напрямів діяльності ДНЗ та звітування

 

Важливою функцією управління дошкільним закладом є контроль. В дошкільному закладі забезпечено комплексну систему контролю. Складено перспективний план проведення комплексного, тематичного контролів. Здійснюється контроль у вигляді вивчення документації, перегляді різних форм навчально – виховної роботи, анкетуванні, проведенні співбесід з педагогами тощо. Напрями контролю відображаються у річному плані роботи дошкільного закладу. Впродовж навчального року використовуються наступні види контролю : комплексний, тематичний, оперативний, оперативно – оглядовий, попереджувальний, епізодичний. За результатами контролю оформлюються : листи контролю, довідки, акти, інформації в яких визначаються позитивні та негативні результати контролю, надаються рекомендації, контролюється їх виконання. Аналіз результатів контролю здійснюється на засіданнях педагогічної ради, на методичних, виробничих нарадах. Завідувачем ведеться діловий щоденник контролю, в якому відображаються результати щоденного контролю у відповідності до розробленої на навчальний рік циклограми контрольно – аналітичної діяльності завідувача на навчальний рік, яка охоплює всі напрями роботи дошкільного закладу.

 

Ключові питання які знаходяться на постійному адміністративному контролі: охорона і зміцнення здоров’я; стан навчально – виховного процесу;

якість організації харчування; результативність навчально-виховного процесу; дотримання вимог санітарного законодавства; результативність фінансово – господарської діяльності.

 

Внутрішній контроль забезпечує фаховий, творчій ріст вихователів, дисциплінує їх роботу, сприяє виявленню й поширенню передового педагогічного досвіду; виявляє недоліки в навчально – виховному процесі і дає можливість педагогам своєчасно їх усувати.

 

 

2.     Ведення ділової документації

 

Ведення обов’язкової документації в ДНЗ здійснюється відповідно до чинного законодавства : Закону України «Про дошкільну освіту» ст.11, стандарту ДСТУ 4163-2003, примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки молоді та спорту України від 01.10.2012р. № 1059 , Статуту дошкільного навчального закладу

 

Ділова документація і листування ведуться державною мовою. Усі документи зберігаються у визначеному місці, ведуться з дотриманням єдиних вимог до форми і стилю оформлення.

 

План роботи дошкільного закладу складається на навчальний рік, окремо на оздоровчий період.

 

.

 

В книгах обліку вхідних документів і документів створених закладом, реєструються документи, що потребують обліку, виконання і використання з довідковою метою. Дані книги ведуться відповідно до встановлених нормативів.

Трудові книжки ведуться на кожного працівника та заповнюються завідувачем відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок. До трудової книжки заносяться відомості щодо прийняття, переміщення, заохочення працівників, результати атестації. При звільненні заповнена трудова книжка видається на руки працівникові з відміткою в книзі обліку трудових книжок.

 

 

 

В наявності книги реєстрації звернень, пропозицій та скарг громадян, яка пронумерована, прошнурована та скріплена печаткою.

 

Питання пов’язані з роботою зі зверненням громадян, розглядались на виробничих нарадах, оперативних нарадах.

 

 

На виконання ст.20 Закону України «Про дошкільну освіту» загальні збори колективу та батьків вирішують питання життєдіяльності дошкільного закладу, на зборах заслуховуються звіти завідувача з питань статутної діяльності, розглядаються питання навчально – виховної, методичної роботи, покращення матеріально – технічної бази ДНЗ.

 

 

За результатами аналізу роботи всіх структурних підрозділів дошкільного закладу з ведення обов’язкової ділової документації визначається, як достатня.

 

На контролі адміністрації дошкільного закладу залишаються питання : неухильного дотримання вимог Інструкції з діловодства; підвищення персональної відповідальності кожного працівника за ведення, своєчасність виконання та збереження ділової документації.

 

3. Організація роботи з батьками

Спільна робота педагогічного колективу закладу та батьківської громадськості є одним з напрямків діяльності закладу.

Основні напрямки роботи: виховання усвідомленого батьківства в родинах, формування у батьків позитивних установок у спілкуванні з дитиною, надання фахової допомоги батькам у вихованні та навчанні дітей, включення батьків у заходи дошкільного закладу, створення єдиного освітнього простору в навчальному закладі та сім’ї.

 

Підходи до співпраці ДНЗ з родиною : пріоритетність родинного виховання; орієнтація на інтереси, потреби і запити сім’ї, диференційований підхід до роботи з батьками (врахування соціального стану родини, урахування освіченості батьків), залучення батьків у педагогічному процесі.

 

Взаємодія педагогів нашого дошкільного навчального закладу з батьками дітей дошкільного віку на основі співробітництва розпочинається з моменту першої зустрічи, у рамках педагогічного супроводу періоду адаптації дітей. Для успішного співробітництва педагогів із батьками малюків використовуваємо різноманітні форми взаємодії : батьківські збори, анкетування, консультування, сумісні розваги, творчі виставки, дні відкритих дверей.

 

 

Консультації підготовлені вихователями для батьків, відповідають запитам батьків, потребам часу, вимогам сучасної дошкільної освіти.

 

 

Добре зарекомендували себе такі форми з батьками як участь в оформленні виставок творчих робіт, організація фотовиставок, це надає змогу кожній родині проявляти ініціативу, самостійність, творчість та вигадку.

 

 

Члени батьківських комітетів сприяють благоустрою приміщень та території дошкільного закладу. Батьки беруть активну участь в створенні розвивального середовища груп, вирішують питання фінансової та матеріально–технічної допомоги ДНЗ, надають пропозиції щодо підтримки вихованців пільгової категорії. Колектив дошкільного закладу разом з батьківським комітетом приділяє необхідну увагу системі роботи з соціального захисту дітей.

 

Колектив  проводить постійну роботу щодо обліку сімей, які потребують соціального захисту.

 

 

 

 

4.  Дотримання вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці працівників та вихованців.

 

Відповідно до статті Закону України «Про дошкільну освіту», ст.13 розділу ІІІ Закону України «Про охорону праці» від 21.11.2002р. № 229-ІV та «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально – виховного процесу в закладах освіти» (наказ МОНУ від 01.08.2001 р. № 563), «Інструкції по організації охорони життя і здоров’я дітей в дошкільних навчальних закладах» (наказ МОНУ від 28.10.2008р. № 985), «Типових правил пожежної безпеки», «Положення про дошкільний навчальний заклад» (із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1124 від 05.10.2009р.), Статуту ДНЗ, затверджених заходів в дошкільному закладі проводиться робота щодо створення безпечних умов виховання та праці, по запобіганню нещасних випадків під час навчально – виховного процесу.

 

На виконання ст.15 Закону України «Про охорону праці» в дошкільному закладі впроваджується державна політика в галузі охорони праці, яка базується на принципах : пріоритету життя і здоров’я працівників та дітей відповідно до створення безпечних умов праці, навчання та виховання.

 

Діяльність працівників навчального закладу регламентується їх посадовими інструкціями, які затверджуються завідувачем, а також інструкціями з охорони праці, які розроблені відповідно до «Положення про розробку інструкцій з охорони праці».

 

Для проведення всіх видів навчальної діяльності розроблені інструкції з безпеки життєдіяльності вихованців на вимогу п.4.2.8 «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально – виховного процесу в закладах освіти» ( наказ МОНУ від 01.08.2001р. № 563).

Згідно ст.7 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 23.01.1997 р. № 20/97-ВР, у колективному договорі встановлені взаємні зобов’язання адміністрації та трудового колективу щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема умов охорони праці.

 

Відповідно до вимог Закону України «Про пожежну безпеку» від 18.11.1997 р. № 642/97-ВР та ГУДПО МВС України від 30.09.1998 р. № 348/70 розроблені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, інструкції з пожежної безпеки, щороку застосовуються практичні відпрацювання плану евакуації учасників навчально – виховного процесу.

 

 

Для попередження нещасних випадків під час навчального процесу та у побуті, адміністрацією ДНЗ розроблені комплексні заходи з поліпшення безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу,профілактики випадків пожежі, побутового травматизму, забезпечення виконання санітарно – гігієнічних норм.

 

 

В дошкільному закладі впорядковано необхідну кількість наочного та дидактичного матеріалу для формування та закріплення у дітей знань про безпечну поведінку. Для батьків розроблено консультації, рекомендації, поради.

 

               З метою покращення якості роботи з охорони праці та охорони життя і здоров’я дітей в дошкільному закладі адміністрацією ініціюються різні види контролю з залученням членів комісії з техніки безпеки та організації праці, профспілкового комітету. Результати спільних перевірок обговорюються на виробничих нарадах,зборах колективу.

 

Адміністрацією спільно з відділом освіти  вирішуються питання забезпечення приміщень засобами пожежогасіння.

 

        

Розроблено план дій щодо захисту учасників навчально – виховного процесу в разі виникнення надзвичайної ситуації та Інструкцію дій персоналу ДНЗ в разі виникнення надзвичайної ситуації.

 

Систематично ведеться підготовка педагогічних працівників за тематикою охорони життя та здоров’я дітей, практичною спрямованістю якої є виховання у дітей почуття свідомого та обов’язкового виконання у повсякденному житті встановлених правил поведінки.

 

На теперішній час нагальною потребою є забезпечення готовності засобів, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (засоби індивідуального захисту і пожежогасіння).

 

Роботу колективу дошкільного закладу з питань охорони праці і безпеки життєдіяльності можна визначити, як достатню.

 

В подальшому адміністрація та працівники дошкільного закладу висувають наступні завдання :

 

-                   забезпечення дотримання нормативно – правових документів з питань охорони праці та техніки безпеки;

 

-                   вжиття заходів щодо попередження травматизму серед учасників навчально – виховного процесу;

 

-                   забезпечення комфортних травмобезпечних умов перебування та життєдіяльності всіх учасників навчально – виховного процесу.